Воленюк

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Воленю́к Воленюки́
Р. Воленюка́ Воленюкі́в
Д. Воленюко́ві
Воленюку́
Воленюка́м
З. Воленюка́ Воленюкі́в
Ор. Воленюко́м Воленюка́ми
М. Воленюко́ві
Воленюкі́
Воленюка́х
Кл. Воленюку́ Воленюки́

Во-ле-ню́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Вол-; суфікси: -ен-юк.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. Воленю́к Воленюки́
Р. Воленюка́ Воленюко́в
Д. Воленюку́ Воленюка́м
З. Воленюка́ Воленюко́в
О. Воленюко́м Воленюка́ми
П. Воленюке́ Воленюка́х

Во-ле-ню́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Вол-; суфікси: -ен-юк.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Воленюк (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]