Воронюк

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Вороню́к Воронюки́
Р. Воронюка́ Воронюкі́в
Д. Воронюко́ві
Воронюку́
Воронюка́м
З. Воронюка́ Воронюкі́в
Ор. Воронюко́м Воронюка́ми
М. Воронюко́ві
Воронюкі́
Воронюка́х
Кл. Воронюку́ Воронюки́

Во-ро-ню́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Ворон-; суфікс: -юк.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. Вороню́к Воронюки́
Р. Воронюка́ Воронюко́в
Д. Воронюку́ Воронюка́м
З. Воронюка́ Воронюко́в
О. Воронюко́м Воронюка́ми
П. Воронюке́ Воронюка́х

Во-ро-ню́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Ворон-; суфікс: -юк.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Воронюк (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]