Вінников

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
ч. ж.
Н. Ві́нников Ві́нникова Ві́нникови
Р. Ві́нникова Ві́нниковій Ві́нникових
Д. Ві́нниковові
Ві́нникову		 Ві́нниковій Ві́нниковим
З. Ві́нникова Ві́нникову Ві́нникових
Ор. Ві́нниковим Ві́нниковою Ві́нниковими
М. Ві́нникову Ві́нниковій Ві́нникових
Кл. Ві́нникове Ві́нникова Ві́нникові

Ві́н-ни-ков

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).


Корінь: -Вінник-; суфікс: -ов.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ↑ —

Антоніми

  1. ↑ —

Гіпероніми

  1. ↑ прізвище

Гіпоніми

  1. ↑ —

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=Вінников&oldid=504809