Голіченко
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Голіче́нко | Голіче́нко | Голіче́нки |
Р. | Голіче́нка | Голіче́нко | Голіче́нків |
Д. | Голіче́нкові Голіче́нку |
Голіче́нко | Голіче́нкам |
З. | Голіче́нка | Голіче́нко | Голіче́нків |
Ор. | Голіче́нком | Голіче́нко | Голіче́нками |
М. | Голіче́нкові Голіче́нку |
Голіче́нко | Голіче́нках |
Кл. | Голіче́нку | Голіче́нко | Голіче́нки |
Го-лі-че́н-ко
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Голіч-; суфікс: -енк; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|