Гомілко
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Гомі́лко | Гомі́лко | Гомі́лки |
Р. | Гомі́лка | Гомі́лко | Гомі́лків |
Д. | Гомі́лкові Гомі́лку |
Гомі́лко | Гомі́лкам |
З. | Гомі́лка | Гомі́лко | Гомі́лків |
Ор. | Гомі́лком | Гомі́лко | Гомі́лками |
М. | Гомі́лкові Гомі́лку |
Гомі́лко | Гомі́лках |
Кл. | Гомі́лку | Гомі́лко | Гомі́лки |
Го-мі́л-ко
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Гомілк-; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА : [ɦoˈmʲilkɔ] (одн.), [ɦoˈmʲilke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |