Гонтарів
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Го́нтарів | Го́нтаріва | Го́нтаріви |
Р. | Го́нтаріва | Го́нтарівої | Го́нтарівів |
Д. | Го́нтарівові Го́нтаріву |
Го́нтарівій | Го́нтарівам |
З. | Го́нтаріва | Го́нтаріву | Го́нтарівів |
Ор. | Го́нтарівим | Го́нтарівою | Го́нтарівами |
М. | Го́нтаріву | Го́нтарівій | Го́нтарівах |
Кл. | Го́нтаріве | Го́нтаріва | Го́нтаріви |
Го́н-та-рів
Іменник, істота (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Гонтар-; суфікс: -ів.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |