Губелюк

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Губелю́к	Губелюки́
Р.	Губелюка́	Губелюкі́в
Д.	Губелюко́ві Губелюку́	Губелюка́м
З.	Губелюка́	Губелюкі́в
Ор.	Губелюко́м	Губелюка́ми
М.	Губелюко́ві Губелюкі́	Губелюка́х
Кл.	Губелюку́	Губелюки́

Гу-бе-лю́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Губел-; суфікс: -юк.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Hubeliuk (en) Російськаru: Губелюк (ru) чол.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	Губелю́к	Губелюки́
Р.	Губелюка́	Губелюко́в
Д.	Губелюку́	Губелюка́м
З.	Губелюка́	Губелюко́в
О.	Губелюко́м	Губелюка́ми
П.	Губелюке́	Губелюка́х

Гу-бе-лю́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Губел-; суфікс: -юк.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. Губелюк (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??