Гузик

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Гу́зик Гузики
Р. Гузика Гузиків
Д. Гузикові
Гузику
Гузикам
З. Гузика Гузиків
Ор. Гузиком Гузиками
М. Гу́зикові, Гу́зику Гу́зиках
Кл. Гузику Гу́зики

Гу́-зик

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Гуз-; суфікс: -ик.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ґудз «ґуля; вузол, потовщення», ґу́дзик, гу́дзик, гудзо́к «невеликий гудз, пухлина» Ж, ґудзо́ла «картопля», гудзо́лв «вузли, гулі» Ж, ґудзь «гудз; гудзик», гудзь, гуз «тс.», ґуз «вузол», ґузва «гуля», ґузу́ля «тс.», ґу́зє «ґудзики; гулі» Ж, ґу́зик «гудзик» Ж, гузь «гудзь Ж; гуля Л», гу́цик «гудзик» Бі, гуцо́к «тс.» Бі, ґу́цьки «мала картопля» Ж, гуцьо́к «гудзик» Ж, ку́зік «тс.» Кур, гудзикува́тий «схожий на гудзик», ґудзатий «вузлуватий» Ж, гудзува́тий «тс.», ґудзува́ти «міцно в'язати» Me, уґудзя́ний «весь у ґудзиках»; — рос. гузик «гудзик», кузик, білор. гузік «тс.», пол. guz «гудз; великий гудзик», пол. guzik «гудзик»; — psl. guzъ «вузол; гуля, пухлина», очевидно, варіант назалізованої основи gǫzъ «тс.; задня частина»;— лит. gaužė «голова», gaũžtis «звиватися в клубок», лат. guza «воло; потилиця; куприк», gũža «сідниця, стегно»; збереження початкового g (ґ) в більшості українських форм, як і зміна з в дз, зумовлене експресивним характером відповідних слів (подібно до ґуля); частково ґ могло бути підтримане впливом польської мови, з якої, можливо, слово ґудзик було запозичене.— Дзендзелівський PKJ LTN 15,127; Sławski І 281, 380—381; Фасмер ІІ 402;ЭССЯ 7, 91 — 92. — Пор. гуза́.


Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. Гу́зик Гу́зики
Р. Гу́зика Гу́зиков
Д. Гу́зику Гу́зикам
З. Гу́зика Гу́зиков
О. Гу́зиком Гу́зиками
П. Гу́зике Гу́зиках

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Гуз-; суфікс: -ик.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Гузик (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]