Дикун

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Дику́н	Дикуни́
Р.	Дикуна́	Дикуні́в
Д.	Дикуне́ві Дикуну́	Дикуна́м
З.	Дикуна́	Дикуні́в
Ор.	Дикуно́м	Дикуна́ми
М.	Дикуно́ві Дикуні́	Дикуна́х
Кл.	{{{3}}}е	Дикуни́

Ди-ку́н

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Дик-; суфікс: -ун.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Dykun (en) Російськаru: Дикун (ru) чол.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	Дику́н	Дикуны́
Р.	Дикуна́	Дикуно́в
Д.	Дикуну́	Дикуна́м
З.	Дикуна́	Дикуно́в
О.	Дикуно́м	Дикуна́ми
П.
М.	Дикуне́	—

Ди-ку́н

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1b.

Корінь: -Дик-; суфікс: -ун.

Семантичні властивості

Значення

1. Дикун (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість