Добалюк

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Добалю́к	Добалюки́
Р.	Добалюка́	Добалюкі́в
Д.	Добалюко́ві Добалюку́	Добалюка́м
З.	Добалюка́	Добалюкі́в
Ор.	Добалюко́м	Добалюка́ми
М.	Добалюко́ві Добалюкі́	Добалюка́х
Кл.	Добалюку́	Добалюки́

До-ба-лю́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Добал-; суфікс: -юк.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Dobaliuk (en) Російськаru: Добалюк (ru) чол.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	Добалю́к	Добалюки́
Р.	Добалюка́	Добалюко́в
Д.	Добалюку́	Добалюка́м
З.	Добалюка́	Добалюко́в
О.	Добалюко́м	Добалюка́ми
П.	Добалюке́	Добалюка́х

До-ба-лю́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Добал-; суфікс: -юк.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. Добалюк (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??