Довбенчук

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Довбенчу́к Довбенчуки́
Р. Довбенчука́ Довбенчукі́в
Д. Довбенчуко́ві
Довбенчуку́
Довбенчука́м
З. Довбенчука́ Довбенчукі́в
Ор. Довбенчуко́м Довбенчука́ми
М. Довбенчуко́ві
Довбенчукі́
Довбенчука́х
Кл. Довбенчуку́ Довбенчуки́

Дов-бен-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Довбен-; суфікс: -чук.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. Довбенчу́к Довбенчуки́
Р. Довбенчука́ Довбенчуко́в
Д. Довбенчуку́ Довбенчука́м
З. Довбенчука́ Довбенчуко́в
О. Довбенчуко́м Довбенчука́ми
П. Довбенчуке́ Довбенчука́х

Дов-бен-чу́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Довбен-; суфікс: -чук.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Довбенчук (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]