Допілко

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
ч. ж.
Н. Допі́лко Допі́лко Допі́лки
Р. Допі́лка Допі́лко Допі́лків
Д. Допі́лкові
Допі́лку
Допі́лко Допі́лкам
З. Допі́лка Допі́лко Допі́лків
Ор. Допі́лком Допі́лко Допі́лками
М. Допі́лкові
Допі́лку
Допі́лко Допі́лках
Кл. Допі́лку Допі́лко Допі́лки

До-пі́л-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Допіл-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]