Дубинчук

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Дубинчу́к	Дубинчуки́
Р.	Дубинчука́	Дубинчукі́в
Д.	Дубинчуко́ві Дубинчуку́	Дубинчука́м
З.	Дубинчука́	Дубинчукі́в
Ор.	Дубинчуко́м	Дубинчука́ми
М.	Дубинчуко́ві Дубинчукі́	Дубинчука́х
Кл.	Дубинчуку́	Дубинчуки́

Ду-бин-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Дуб-; суфікси: -ин-чук.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Tsariuk (en) Російськаru: Дубинчук (ru) чол.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	Дубинчу́к	Дубинчуки́
Р.	Дубинчука́	Дубинчуко́в
Д.	Дубинчуку́	Дубинчука́м
З.	Дубинчука́	Дубинчуко́в
О.	Дубинчуко́м	Дубинчука́ми
П.	Дубинчуке́	Дубинчука́х

Ду-бин-чу́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Дуб-; суфікси: -ин-чук.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. Дубинчук (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість