Колотелюк

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Колотелю́к Колотелюки́
Р. Колотелюка́ Колотелюкі́в
Д. Колотелюко́ві
Колотелюку́
Колотелюка́м
З. Колотелюка́ Колотелюкі́в
Ор. Колотелюко́м Колотелюка́ми
М. Колотелюко́ві
Колотелюкі́
Колотелюка́х
Кл. Колотелюку́ Колотелюки́

Ко-ло-те-лю́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Колотел-; суфікс: -юк.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. Колотелю́к Колотелюки́
Р. Колотелюка́ Колотелюко́в
Д. Колотелюку́ Колотелюка́м
З. Колотелюка́ Колотелюко́в
О. Колотелюко́м Колотелюка́ми
П. Колотелюке́ Колотелюка́х

Ко-ло-те-лю́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Колотел-; суфікс: -юк.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Колотелюк (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]