Коновалюк

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Коновалю́к Коновалюки́
Р. Коновалюка́ Коновалюкі́в
Д. Коновалюко́ві
Коновалюку́
Коновалюка́м
З. Коновалюка́ Коновалюкі́в
Ор. Коновалюко́м Коновалюка́ми
М. Коновалюко́ві
Коновалюкі́
Коновалюка́х
Кл. Коновалюку́ Коновалюки́

Ко-но-ва-лю́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Коновал-; суфікс: -юк.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. Коновалю́к Коновалюки́
Р. Коновалюка́ Коновалюко́в
Д. Коновалюку́ Коновалюка́м
З. Коновалюка́ Коновалюко́в
О. Коновалюко́м Коновалюка́ми
П. Коновалюке́ Коновалюка́х

Ко-но-ва-лю́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Коновал-; суфікс: -юк.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Коновалюк (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]