Куліченко

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
ч. ж.
Н. Куліче́нко Куліче́нко Куліче́нки
Р. Куліче́нка Куліче́нко Куліче́нків
Д. Куліче́нкові
Куліче́нку		 Куліче́нко Куліче́нкам
З. Куліче́нка Куліче́нко Куліче́нків
Ор. Куліче́нком Куліче́нко Куліче́нками
М. Куліче́нкові
Куліче́нку		 Куліче́нко Куліче́нках
Кл. Куліче́нку Куліче́нко Куліче́нки

Ку-лі-че́н-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Куліч-; суфікс: -енк; закінчення: -о.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ↑ —

Антоніми

  1. ↑ —

Гіпероніми

  1. ↑ прізвище

Гіпоніми

  1. ↑ —

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=Куліченко&oldid=509235