Курганне
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Курга́нне | — |
| Р. | Курга́нного | — |
| Д. | Курга́нному | — |
| З. | Курга́нне | — |
| Ор. | Курга́нним | — |
| М. | Курга́нному | — |
| Кл. | Курга́нне* | — |
Кур-га́н-не
Іменник, неістота, середній рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Курганне-.
Вимова
[ред.]- МФА: [kʊrˈɦɑnːe]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]Синоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від курга́н, курга́ння (зб.) «горби» Ч; — рос. білор. курга́н, д.-рус. курганъ, п. ч. словац. kurhan (з рос.), сербохорв. ку̀рга̄н (з рос.);— запозичення з половецької (кипчацької) мови; qwm. kurgan «твердиня, насипаний вал, фортеця; курган, висока могила» пов’язане з тюрк. kur- «спорудити, укріпити, зміцнити»; пов’язання з перс. gūrxāne від gur «могила», eخانه xan «дім» (Макарушка 10; Мелиоранский ИОРЯС 10/4, 122; Mikl. ТЕl 424; Lokotsch 100) менш переконливе.— Шанский ЭСРЯ II 8, 452; Фасмер II 424; Преобр. І 416; Горяев 176; Шипова 211; Дмитриев 539; Sławski III 402—403; Brückner 284; Bern. I 648.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |