Кіленко

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
ч. ж.
Н. Кіле́нко Кіле́нко Кіле́нки
Р. Кіле́нка Кіле́нко Кіле́нків
Д. Кіле́нкові
Кіле́нку		 Кіле́нко Кіле́нкам
З. Кіле́нка Кіле́нко Кіле́нків
Ор. Кіле́нком Кіле́нко Кіле́нками
М. Кіле́нкові
Кіле́нку		 Кіле́нко Кіле́нках
Кл. Кіле́нку Кіле́нко Кіле́нки

Кі-ле́н-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Кіл-; суфікс: -енк; закінчення: -о.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ↑ —

Антоніми

  1. ↑ —

Гіпероніми

  1. ↑ прізвище

Гіпоніми

  1. ↑ —

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=Кіленко&oldid=507031