Кіліченко

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина		множина
	ч.	ж.
Н.	Кіліче́нко	Кіліче́нко	Кіліче́нки
Р.	Кіліче́нка	Кіліче́нко	Кіліче́нків
Д.	Кіліче́нкові Кіліче́нку	Кіліче́нко	Кіліче́нкам
З.	Кіліче́нка	Кіліче́нко	Кіліче́нків
Ор.	Кіліче́нком	Кіліче́нко	Кіліче́нками
М.	Кіліче́нкові Кіліче́нку	Кіліче́нко	Кіліче́нках
Кл.	Кіліче́нку	Кіліче́нко	Кіліче́нки

Кі-лі-че́н-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Кіліч-; суфікс: -енк; закінчення: -о.

Вимова

• МФА : [kʲilʲiˈt͡ʃɛnkɔ] (одн.), [kʲilʲiˈt͡ʃɛnke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Kilichenko (en) Російськаru: Киличенко (ru) чол.