Кіліченко

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
ч. ж.
Н. Кіліче́нко Кіліче́нко Кіліче́нки
Р. Кіліче́нка Кіліче́нко Кіліче́нків
Д. Кіліче́нкові
Кіліче́нку
Кіліче́нко Кіліче́нкам
З. Кіліче́нка Кіліче́нко Кіліче́нків
Ор. Кіліче́нком Кіліче́нко Кіліче́нками
М. Кіліче́нкові
Кіліче́нку
Кіліче́нко Кіліче́нках
Кл. Кіліче́нку Кіліче́нко Кіліче́нки

Кі-лі-че́н-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Кіліч-; суфікс: -енк; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]