Кіліченко
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Кіліче́нко | Кіліче́нко | Кіліче́нки |
Р. | Кіліче́нка | Кіліче́нко | Кіліче́нків |
Д. | Кіліче́нкові Кіліче́нку |
Кіліче́нко | Кіліче́нкам |
З. | Кіліче́нка | Кіліче́нко | Кіліче́нків |
Ор. | Кіліче́нком | Кіліче́нко | Кіліче́нками |
М. | Кіліче́нкові Кіліче́нку |
Кіліче́нко | Кіліче́нках |
Кл. | Кіліче́нку | Кіліче́нко | Кіліче́нки |
Кі-лі-че́н-ко
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Кіліч-; суфікс: -енк; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА : [kʲilʲiˈt͡ʃɛnkɔ] (одн.), [kʲilʲiˈt͡ʃɛnke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|