Кісенко
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Кісе́нко | Кісе́нко | Кісе́нки |
Р. | Кісе́нка | Кісе́нко | Кісе́нків |
Д. | Кісе́нкові Кісе́нку |
Кісе́нко | Кісе́нкам |
З. | Кісе́нка | Кісе́нко | Кісе́нків |
Ор. | Кісе́нком | Кісе́нко | Кісе́нками |
М. | Кісе́нкові Кісе́нку |
Кісе́нко | Кісе́нках |
Кл. | Кісе́нку | Кісе́нко | Кісе́нки |
Кі-се́н-ко
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Кіс-; суфікс: -енк; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА : [kʲiˈsɛnkɔ] (одн.), [kʲiˈsɛnke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |