Кіященко
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина | |
|---|---|---|---|
| ч. | ж. | ||
| Н. | Кіященко | Кіященко | Кіященки |
| Р. | Кіященка | Кіященко | Кіященків |
| Д. | Кіященкові Кіященку |
Кіященко | Кіященкам |
| З. | Кіященка | Кіященко | Кіященків |
| Ор. | Кіященком | Кіященко | Кіященками |
| М. | Кіященкові Кіященку |
Кіященко | Кіященках |
| Кл. | Кіященку | Кіященко | Кіященки |
Кі-я-щен-ко
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Кіящ-; суфікс: -енк; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА : [kʲijɐʃt͡ʃenkɔ] (одн.), [kʲijɐʃt͡ʃenke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |