Ладижин
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Лади́жин | — |
| Р. | Лади́жина | — |
| Д. | Лади́жинові Лади́жину |
— |
| З. | Лади́жин | — |
| Ор. | Лади́жином | — |
| М. | на/у Лади́жину | — |
| Кл. | Лади́жину* | — |
Ла-ди́¦жин
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Ладижин-.
Вимова
[ред.]- МФА: [lɐˈdɪʒen]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- геогр. місто в Україні, у Вінницькій області. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: Ладижин
- Ладижин // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
