Ладижин
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Лади́жин | — |
Р. | Лади́жина | — |
Д. | Лади́жинові Лади́жину |
— |
З. | Лади́жин | — |
Ор. | Лади́жином | — |
М. | на/у Лади́жину | — |
Кл. | Лади́жину* | — |
Ла-ди́¦жин
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Ладижин-.
Вимова[ред.]
- МФА: [lɐˈdɪʒen]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- геогр. місто в Україні, у Вінницькій області. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: Ладижин
- Ладижин // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.