Маніленко

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
ч. ж.
Н. Маніле́нко Маніле́нко Маніле́нки
Р. Маніле́нка Маніле́нко Маніле́нків
Д. Маніле́нкові
Маніле́нку
Маніле́нко Маніле́нкам
З. Маніле́нка Маніле́нко Маніле́нків
Ор. Маніле́нком Маніле́нко Маніле́нками
М. Маніле́нкові
Маніле́нку
Маніле́нко Маніле́нках
Кл. Маніле́нку Маніле́нко Маніле́нки

Ма-ні-ле́н-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Маніл-; суфікс: -енк; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]