Маринюк

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Мариню́к	Маринюки́
Р.	Маринюка́	Маринюкі́в
Д.	Маринюко́ві Маринюку́	Маринюка́м
З.	Маринюка́	Маринюкі́в
Ор.	Маринюко́м	Маринюка́ми
М.	Маринюко́ві Маринюкі́	Маринюка́х
Кл.	Маринюку́	Маринюки́

Ма-ри-ню́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Марин-; суфікс: -юк.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Maryniuk (en) Російськаru: Маринюк (ru) чол.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	Мариню́к	Маринюки́
Р.	Маринюка́	Маринюко́в
Д.	Маринюку́	Маринюка́м
З.	Маринюка́	Маринюко́в
О.	Маринюко́м	Маринюка́ми
П.	Маринюке́	Маринюка́х

Ма-ри-ню́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Марин-; суфікс: -юк.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. Маринюк (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??