Мирончук

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Мирончу́к Мирончуки́
Р. Мирончука́ Мирончукі́в
Д. Мирончуко́ві
Мирончуку́
Мирончука́м
З. Мирончука́ Мирончукі́в
Ор. Мирончуко́м Мирончука́ми
М. Мирончуко́ві
Мирончукі́
Мирончука́х
Кл. Мирончуку́ Мирончуки́

Ми-рон-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Мирон-; суфікс: -чук.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. Мирончу́к Мирончуки́
Р. Мирончука́ Мирончуко́в
Д. Мирончуку́ Мирончука́м
З. Мирончука́ Мирончуко́в
О. Мирончуко́м Мирончука́ми
П. Мирончуке́ Мирончука́х

Ми-ро-нчу́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Мирон-; суфікс: -чук.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Мирончук (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]