Мисанюк

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Мисаню́к Мисанюки́
Р. Мисанюка́ Мисанюкі́в
Д. Мисанюко́ві
Мисанюку́
Мисанюка́м
З. Мисанюка́ Мисанюкі́в
Ор. Мисанюко́м Мисанюка́ми
М. Мисанюко́ві
Мисанюкі́
Мисанюка́х
Кл. Мисанюку́ Мисанюки́

Ми-са-ню́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Мисан-; суфікс: -юк.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. Мисаню́к Мисанюки́
Р. Мисанюка́ Мисанюко́в
Д. Мисанюку́ Мисанюка́м
З. Мисанюка́ Мисанюко́в
О. Мисанюко́м Мисанюка́ми
П. Мисанюке́ Мисанюка́х

Ми-са-ню́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Мисан-; суфікс: -юк.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Мисанюк (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]