Митарчук

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Митарчу́к Митарчуки́
Р. Митарчука́ Митарчукі́в
Д. Митарчуко́ві
Митарчуку́
Митарчука́м
З. Митарчука́ Митарчукі́в
Ор. Митарчуко́м Митарчука́ми
М. Митарчуко́ві
Митарчукі́
Митарчука́х
Кл. Митарчуку́ Митарчуки́

Ми-тар-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Митар-; суфікс: -чук.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. Митарчу́к Митарчуки́
Р. Митарчука́ Митарчуко́в
Д. Митарчуку́ Митарчука́м
З. Митарчука́ Митарчуко́в
О. Митарчуко́м Митарчука́ми
П. Митарчуке́ Митарчука́х

Ми-тар-чу́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Митар-; суфікс: -чук.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Митарчук (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]