Мицько

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина		множина
	ч.	ж.
Н.	Мицько́	Мицько́	Мицьки́
Р.	Мицька́	Мицько́	Мицькі́в
Д.	Мицько́ві Мицьку́	Мицько́	Мицька́м
З.	Мицька́	Мицько́	Мицькі́в
Ор.	Мицько́м	Мицько́	Мицька́ми
М.	Мицько́ві Мицьку́	Мицько́	Мицька́х
Кл.	Мицьку́	Мицько́	Мицьки́

Миць-ко́

Іменник, істота (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Миць-; суфікс: -к; закінчення: -о.

Вимова

• МФА : [meˈt͡sʲkɔ] (одн.), [meˈt͡sʲkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Myts'ko (en) Російськаru: Мицько (ru) чол.