Міронов
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Міро́нов | Міро́нова | Міро́нови |
Р. | Міро́нова | Міро́новій | Міро́нових |
Д. | Міро́новові Міро́нову |
Міро́новій | Міро́новим |
З. | Міро́нова | Міро́нову | Міро́нових |
Ор. | Міро́новим | Міро́новою | Міро́новими |
М. | Міро́нову | Міро́новій | Міро́нових |
Кл. | Міро́нове | Міро́нова | Міро́нові |
Мі-ро́-нов
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Мірон-; суфікс: -ов.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
Список перекладів | |