Ніколюк
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина | |
|---|---|---|---|
| ч. | ж. | ||
| Н. | Ніколю́к | Ніколю́к | Ніколюки́ |
| Р. | Ніколюка́ | Ніколюк | Ніколюкі́в |
| Д. | Ніколюко́ві Ніколюку́ |
Ніколюк | Ніколюка́м |
| З. | Ніколюка́ | Ніколюк | Ніколюкі́в |
| Ор. | Ніколюко́м | Ніколюк | Ніколюка́ми |
| М. | Ніколюко́ві Ніколюку́ |
Ніколюк | Ніколюка́х |
| Кл. | Ніколюку́ | Ніколюк | Ніколюки́ |
Ні-ко-лю́к
Іменник, істота (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Нікол-; суфікс: -юк.
Вимова[ред.]
- МФА : [nʲikoˈlʲuk] (одн.), [nʲikɔlʲʊˈkɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |