Орешніков
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Оре́шніков | Оре́шнікова | Оре́шнікови |
Р. | Оре́шнікова | Оре́шніковій | Оре́шнікових |
Д. | Оре́шніковові Оре́шнікову |
Оре́шніковій | Оре́шніковим |
З. | Оре́шнікова | Оре́шнікову | Оре́шнікових |
Ор. | Оре́шніковим | Оре́шніковою | Оре́шніковими |
М. | Оре́шнікову | Оре́шніковій | Оре́шнікових |
Кл. | Оре́шнікове | Оре́шнікова | Оре́шнікові |
О-ре́ш-ні-ков
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Орешнік-; суфікс: -ов.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|