Охріменко
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Охрі́менко | Охрі́менко | Охрі́менки |
Р. | Охрі́менка | Охрі́менко | Охрі́менків |
Д. | Охрі́менкові Охрі́менку |
Охрі́менко | Охрі́менкам |
З. | Охрі́менка | Охрі́менко | Охрі́менків |
Ор. | Охрі́менком | Охрі́менко | Охрі́менками |
М. | Охрі́менкові Охрі́менку |
Охрі́менко | Охрі́менках |
Кл. | Охрі́менку | Охрі́менко | Охрі́менки |
Ох-рі́-мен-ко
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Охріменк-; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |