Рикалюк

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Рикалю́к Рикалюки́
Р. Рикалюка́ Рикалюкі́в
Д. Рикалюко́ві
Рикалюку́
Рикалюка́м
З. Рикалюка́ Рикалюкі́в
Ор. Рикалюко́м Рикалюка́ми
М. Рикалюко́ві
Рикалюкі́
Рикалюка́х
Кл. Рикалюку́ Рикалюки́

Ри-ка-лю́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Рик-; суфікси: -ал-юк.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. Рикалю́к Рикалюки́
Р. Рикалюка́ Рикалюко́в
Д. Рикалюку́ Рикалюка́м
З. Рикалюка́ Рикалюко́в
О. Рикалюко́м Рикалюка́ми
П. Рикалюке́ Рикалюка́х

Ри-ка-лю́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Рик-; суфікси: -ал-юк.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Рикалюк (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]