Сідлярчук

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Сідлярчу́к Сідлярчуки́
Р. Сідлярчука́ Сідлярчукі́в
Д. Сідлярчуко́ві
Сідлярчуку́
Сідлярчука́м
З. Сідлярчука́ Сідлярчукі́в
Ор. Сідлярчуко́м Сідлярчука́ми
М. Сідлярчуко́ві
Сідлярчукі́
Сідлярчука́х
Кл. Сідлярчуку́ Сідлярчуки́

Сід-ляр-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Сідляр-; суфікс: -чук.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. Сідлярчу́к Сідлярчуки́
Р. Сідлярчука́ Сідлярчуко́в
Д. Сідлярчуку́ Сідлярчука́м
З. Сідлярчука́ Сідлярчуко́в
О. Сідлярчуко́м Сідлярчука́ми
П. Сідлярчуке́ Сідлярчука́х

Сід-ляр-чу́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Сідляр-; суфікс: -чук.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Сідлярчук (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]