Сінченко
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Сі́нченко | Сі́нченко | Сі́нченки |
Р. | Сі́нченка | Сі́нченко | Сі́нченків |
Д. | Сі́нченкові Сі́нченку |
Сі́нченко | Сі́нченкам |
З. | Сі́нченка | Сі́нченко | Сі́нченків |
Ор. | Сі́нченком | Сі́нченко | Сі́нченками |
М. | Сі́нченкові Сі́нченку |
Сі́нченко | Сі́нченках |
Кл. | Сі́нченку | Сі́нченко | Сі́нченки |
Сі́н-чен-ко
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Сінч-; суфікс: -енк; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |