Томіленко

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина		множина
	ч.	ж.
Н.	Томіле́нко	Томіле́нко	Томіле́нки
Р.	Томіле́нка	Томіле́нко	Томіле́нків
Д.	Томіле́нкові Томіле́нку	Томіле́нко	Томіле́нкам
З.	Томіле́нка	Томіле́нко	Томіле́нків
Ор.	Томіле́нком	Томіле́нко	Томіле́нками
М.	Томіле́нкові Томіле́нку	Томіле́нко	Томіле́нках
Кл.	Томіле́нку	Томіле́нко	Томіле́нки

То-мі-ле́н-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Томіл-; суфікс: -енк; закінчення: -о.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Tomilenko (en) Російськаru: Томиленко (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: Томіленко