Перейти до вмісту

Турчук

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. Турчу́к Турчуки́
Р. Турчука́ Турчукі́в
Д. Турчуко́ві
Турчуку́
Турчука́м
З. Турчука́ Турчукі́в
Ор. Турчуко́м Турчука́ми
М. Турчуко́ві
Турчукі́
Турчука́х
Кл. Турчуку́ Турчуки́

Тур-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Тур-; суфікс: -чук.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    Антоніми
    Гіпероніми
    Гіпоніми

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]

    Білоруська

    [ред.]

    Морфосинтаксичні ознаки

    [ред.]

    Шаблон:імен be 3b m a

    Корінь: -Тур-; суфікс: -чук.

    Вимова

    [ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. Турчук (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    Антоніми
    Гіпероніми
    Гіпоніми

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Джерела

    [ред.]


    Російська

    [ред.]

    Морфосинтаксичні ознаки

    [ред.]
    відмінок одн. мн.
    Н. Турчу́к Турчуки́
    Р. Турчука́ Турчуко́в
    Д. Турчуку́ Турчука́м
    З. Турчука́ Турчуко́в
    О. Турчуко́м Турчука́ми
    П. Турчуке́ Турчука́х

    Тур-чу́к

    Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

    Корінь: -Тур-; суфікс: -чук.

    Вимова

    [ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. Турчук (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    Антоніми
    Гіпероніми
    Гіпоніми

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Джерела

    [ред.]