Улютін
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Улю́тін | Улю́тіна | Улю́тіни |
Р. | Улю́тіна | Улю́тіної | Улю́тінів |
Д. | Улю́тінові Улю́тіну |
Улю́тіній | Улю́тінам |
З. | Улю́тіна | Улю́тіну | Улю́тінів |
Ор. | Улю́тіним | Улю́тіною | Улю́тінами |
М. | Улю́тіну | Улю́тіній | Улю́тінах |
Кл. | Улю́тіне | Улю́тіна | Улю́тіни |
Улю́-тін
Іменник, істота (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Улют-; суфікс: -ін.
Вимова[ред.]
- МФА : [ʊˈlʲutʲin] (одн.), [ʊˈlʲutʲine] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
Список перекладів | |