Хрієнко
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Хріє́нко | Хріє́нко | Хріє́нки |
Р. | Хріє́нка | Хріє́нко | Хріє́нків |
Д. | Хріє́нкові Хріє́нку |
Хріє́нко | Хріє́нкам |
З. | Хріє́нка | Хріє́нко | Хріє́нків |
Ор. | Хріє́нком | Хріє́нко | Хріє́нками |
М. | Хріє́нкові Хріє́нку |
Хріє́нко | Хріє́нках |
Кл. | Хріє́нку | Хріє́нко | Хріє́нки |
Хрі-є́н-ко
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Хр-; суфікси: -і-єнк; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |