Шинкарюк

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Шинкарю́к	Шинкарюки́
Р.	Шинкарюка́	Шинкарюкі́в
Д.	Шинкарюко́ві Шинкарюку́	Шинкарюка́м
З.	Шинкарюка́	Шинкарюкі́в
Ор.	Шинкарюко́м	Шинкарюка́ми
М.	Шинкарюко́ві Шинкарюкі́	Шинкарюка́х
Кл.	Шинкарюку́	Шинкарюки́

Шин-ка-рю́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Шинкар-; суфікс: -юк.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Shynkariuk (en) Російськаru: Шинкарюк (ru) чол.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	Шинкарю́к	Шинкарюки́
Р.	Шинкарюка́	Шинкарюко́в
Д.	Шинкарюку́	Шинкарюка́м
З.	Шинкарюка́	Шинкарюко́в
О.	Шинкарюко́м	Шинкарюка́ми
П.	Шинкарюке́	Шинкарюка́х

Шин-ка-рю́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Шинкар-; суфікс: -юк.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. Шинкарюк (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??