Шклярук

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Шкляру́к Шкляруки́
Р. Шклярука́ Шклярукі́в
Д. Шкляруко́ві
Шкляруку́
Шклярука́м
З. Шклярука́ Шклярукі́в
Ор. Шкляруко́м Шклярука́ми
М. Шкляруко́ві
Шклярукі́
Шклярука́х
Кл. Шкляруку́ Шкляруки́

Шкля-ру́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Шкляр-; суфікс: -ук.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. Шкляру́к Шкляруки́
Р. Шклярука́ Шкляруко́в
Д. Шкляруку́ Шклярука́м
З. Шклярука́ Шкляруко́в
О. Шкляруко́м Шклярука́ми
П. Шкляруке́ Шклярука́х

Шкля-ру́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Шкляр-; суфікс: -ук.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Шклярук (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]