абатиса
Зміст
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | абати́са | абати́си |
| Р. | абати́си | абати́с |
| Д. | абати́сі | абати́сам |
| З. | абати́су | абати́с |
| Ор. | абати́сою | абати́сами |
| М. | абати́сі | абати́сах |
| Кл. | абати́со | абати́си |
а·ба-ти́-са
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 1a.
Корінь: -абат-; суфікс: -ис-; закінчення: -а
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ігуменя католицького жіночого монастиря ◆ Він, у вигнання їдучи, підмовив щонайсвятішу абатису. Леся Українка
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: абат, абатство
- прикметники: абатський, абатівський
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від лат. abbatissa, жіноча форма abbas — абат
