Див. також Бабій.

Українська
[ред.]

ба-бі́й

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 7*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -баб-; суфікс: -ій.

розм. той, хто дуже упадає за жінками; залицяльник, зальотник. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Нечипора знали у війську як доброго й щасливого бабія. Ле
1. розм. любитель залицятися до жінок. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
про нерішучого, розніженого чоловіка. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Співай про бої, співай про січу. Коли ти справжній кобзар, а не бабій. Панас Мирний

Найтісніша спорідненість
прізвища: Бабій

Від ??

Список перекладів

Список перекладів

◆ немає прикладів застосування.

Українська[ред.]