бандуриста

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. бандуриста бандуристи
Р. бандуристи бандурист
Д. бандуристі бандуристам
З. бандуристу бандурист
Ор. бандуристою бандуристами
М. бандуристі бандуристах
Кл. бандуристо бандуристи

бан-ду-ри́с-та

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бандурист-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. рідк. те ж саме, що бандурист. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Й по сусідніх селах знали бандуристу… Всюди його пісню, щиру і огнисту, Мир невередливий слухати любив (Щоголів Я. І.).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]