белькотання

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. белькота́ння белькота́ння
Р. белькота́ння белькота́нь
Д. белькота́нню белькота́нням
З. белькота́ння белькота́ння
Ор. белькота́нням белькота́ннями
М. белькота́нні
белькота́нню
белькота́ннях
Кл. белькота́ння белькота́ння

бель-ко-та́-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -белькот-; суфікси: -нн; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія за знач. дієсл. белькотати і звуки, утворювані цією дією. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Широкоплечий циган не звертає уваги ані на тривожне белькотання циганки, ані на вершника, що наближається Г. М. Тютюнник

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]