белькотіння
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | белькоті́ння | белькоті́ння |
Р. | белькоті́ння | белькоті́нь |
Д. | белькоті́нню | белькоті́нням |
З. | белькоті́ння | белькоті́ння |
Ор. | белькоті́нням | белькоті́ннями |
М. | белькоті́нні белькоті́нню |
белькоті́ннях |
Кл. | белькоті́ння | белькоті́ння |
бель-ко-ті́-ння
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -белькот-; суфікси: -і-нн; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: [belʲkoˈtʲinʲːɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дія за значенням белькотіти[[Категорія:Вербальні слова}}]] і звуки, утворювані цією дією. [▲ 1] ◆ Йому неприємно було дивитись на скривлену Спартакову щелепу і слухати, замість членоподільної людської мови, нерозбірливе белькотіння О. Т. Гончар
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Середній рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 2a
- Середній рід
- Українські іменники, відмінювання 8*a
- Українські слова з суфіксом -і
- Українські слова з суфіксом -нн
- Українські слова морфемної будови слова R-s-s-f
- Дія
- Цитати/Гончар О. Т.
- Слова з 11 букв/uk
- Дія/uk
- Звуки/uk
- Ономатопея/uk
- Белькіт/uk