белькотіння

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. белькоті́ння белькоті́ння
Р. белькоті́ння белькоті́нь
Д. белькоті́нню белькоті́нням
З. белькоті́ння белькоті́ння
Ор. белькоті́нням белькоті́ннями
М. белькоті́нні
белькоті́нню
белькоті́ннях
Кл. белькоті́ння белькоті́ння

бель-ко-ті́-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -белькот-; суфікси: -нн; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія за знач. дієсл. белькотіти і звуки, утворювані цією дією. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Йому неприємно було дивитись на скривлену Спартакову щелепу і слухати, замість членоподільної людської мови, нерозбірливе белькотіння О. Т. Гончар

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]