белькотун

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	белькоту́н	белькотуни́
Р.	белькотуна́	белькотуні́в
Д.	белькотуне́ві белькотуну́	белькотуна́м
З.	белькотуна́	белькотуні́в
Ор.	белькотуно́м	белькотуна́ми
М.	белькотуно́ві белькотуні́	белькотуна́х
Кл.	{{{3}}}е	белькотуни́

бель-ко-ту́н

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -белькот-; суфікс: -ун.

Вимова

• МФА : [belʲkoˈtun] (одн.), [belʲkɔtʊˈnɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. той, хто багато говорить, белькотить. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Белько, Бельков іменники: белькіт, белькота́ння, белькоті́ння, дієслова: белькота́ти

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: белькотун