берейтор

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. бере́йтор бере́йтори
Р. бере́йтора бере́йторів
Д. бере́йторові
бере́йтору
бере́йторам
З. бере́йтора бере́йторів
Ор. бере́йтором бере́йторами
М. бере́йторові
бере́йтору
бере́йторах
Кл. бере́йтору бере́йтори

бе-ре́й-тор

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -берейтор-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. спец. людина, яка виїжджує коней і навчає верхової їзди. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. бере́йтор бере́йторы
Р. бере́йтора бере́йторов
Д. бере́йтору бере́йторам
З. бере́йтора бере́йторов
О. бере́йтором бере́йторами
П. бере́йторе бере́йторах

бе-ре́й-тор

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -берейтор-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. спец. берейтор (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]