Перейти до вмісту

бригадир

Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. бригади́р бригади́ри
Р. бригади́ра бригади́рів
Д. бригади́рові
бригади́ру
бригади́рам
З. бригади́ра бригади́рів
Ор. бригади́ром бригади́рами
М. бригади́рові
бригади́ру
бригади́рах
Кл. бригади́ру бригади́ри

бри-га-ди́р

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бригад-; суфікс: -ир.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. керівник виробничої бригади. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Сашкова мати, Марина Чайка,— найкращий бригадир у рибальській артілі Донченко
  2. заст. У Росії XVIII ст.: військовий чин, середній між полковником і генералом. ◆ — А мій небіжчик дід, бригадир його царського величества ... Нечуй-Левицький

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
керівник виробничої бригади
військовий чин, середній між полковником і генералом

Джерела

[ред.]

Кримськотатарська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

Іменник.

Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:морфо/data/crh' not found.

Вимова

[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Джерела

[ред.]

Російська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок одн. мн.
Н. бригади́р бригади́ры
Р. бригади́ра бригади́ров
Д. бригади́ру бригади́рам
З. бригади́ра бригади́ров
О. бригади́ром бригади́рами
П. бригади́ре бригади́рах

бри-га-ди́р

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бригад-; суфікс: -ир.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. бригадир (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Прислів’я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Джерела

[ред.]