бригадир

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. бригади́р бригади́ри
Р. бригади́ра бригади́рів
Д. бригади́рові
бригади́ру
бригади́рам
З. бригади́ра бригади́рів
Ор. бригади́ром бригади́рами
М. бригади́рові
бригади́ру
бригади́рах
Кл. бригади́ру бригади́ри

бри-га-ди́р

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бригад-; суфікс: -ир.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. керівник виробничої бригади. ◆ Сашкова мати, Марина Чайка,— найкращий бригадир у рибальській артілі Донченко
  2. заст. У Росії XVIII ст.— військовий чин, серед­ній між полковником і генералом. ◆ — А мій небіжчик дід, бригадир його царського величества ... Нечуй-Левицький

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. бригади́р бригади́ры
Р. бригади́ра бригади́ров
Д. бригади́ру бригади́рам
З. бригади́ра бригади́ров
О. бригади́ром бригади́рами
П. бригади́ре бригади́рах

бри-га-ди́р

іменник, істота, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бригад-; суфікс: -ир.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. бригадир (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]