бублик

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	бу́блик	бу́блики
Р.	бу́блика	бу́бликів
Д.	бу́бликові бу́блику	бу́бликам
З.	бу́блик	бу́блики
Ор.	бу́бликом	бу́бликами
М.	на/у бу́блику	на/у бу́бликах
Кл.	бу́блику*	бу́блики*

бу́б-лик

Іменник, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бу́блик-

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. круглий крендель із заварного тіста, що має форму кільця ◆ Пили горілку до ізволу І їли бублики Котляревський
2. розм. рульове колесо автомашини ◆ — Нема чого мені плакати,— розсудливо й серйозно веде мову шо­фер,— тут аби встигав бублика крутити Яновський

Усталені словосполучення, фразеологізми

• держати хвіст бубликом (держати хвоста бубликом)
• дірка з бублика (дірка від бублика)
• дістанеться на бублики

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??